Колись давно, на одному полі ріс жовтий Тюльпан. Усі знали, що в ньому народилося Щастя. Але Тюльпан не відкривався й не випускав його. І Щастя спало. Люди приходили на поле і просили Тюльпан випустити Щастя, але Тюльпан не реагував на прохання. Приходили королі, імператори, приносили дари всілякі-різні. Не відкривався Тюльпан. Приходили генерали з арміями, лякали, але не боявся Тюльпан. Приходили чаклуни, чаклували. Але не було такої сили, яка змусила б Тюльпан розкритися й випустити Щастя. І Щастя спало…. Одного разу тим полем йшла жінка з маленьким хлопчиком. Хлопчик побачив Тюльпан і радісно, дзвінко сміючись, побіг до нього. Квітка зраділа дитячому сміху і відкрила бутон. Щастя прокинулось і пішло до людей.…