У пошуках попелястої курочки
Риндичка: Помагайбі! З понеділком бувайте здорові!
Еге, оце Марко Лукич, великого ж таланту чоловік, та просив мене провести вам… теє, як його в біса те слово. Прісю, як оте слово, нагадай-бо, а то я знов його забула.
Пріська: Ой, бабо, та скільки ж вам ото його повторювати? Кажу ж – екскурсія.
Риндичка: Еге, то оце ж маю провести вам екскурсію. То приходьте, чекатиму вас.
Пріська: Ми разом прогуляємось вулицями, по яких колись ходив Марко Кропивницький та його друзі.
Поговоримо про мезоніни, розберемося для чого будинку еркери та від чого захищали звірі на фасадах будинків.
Трохи погадаємо (але це поки таємниця).
З вами будуть:
Риндичка, якщо раніше не присікається до котроїсь із сусідок та не затіє сварку.
Пріська, якщо Риндичка сваритиметься не з нею, а з іншою сусідкою.
Кропивницький, якщо не затримається на репетиції.
Попеляста курочка, якщо таки знову не втече.
Після екскурсії у вас буде можливість поспілкуватись, випити чаю, скуштувати українські страви. Спитаєте де? Там, куди нас приведуть пошуки курочки.
